Студенянська громада

Вінницька область, Піщанський район

Історична довідка

Студе́на — село в Україні, в Піщанському районі Вінницької області. Населення становить 3377 осіб. Відстань до райцентру становить близько 9 км і проходить автошляхом Т 0233.

На території Студеної діє СВК «Прогрес». Господарство має в користуванні 6584 га землі, у тому числі 5205 га орної. Виробничий напрям його — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво.

Поблизу села діє місцевий пункт пропуску через державний кордон СтуденаРотар.

Історична дата утворення — 1742 рік. Село засноване вихідцями з Валахії, що переховувалися від татаро-турецьких нападників. Ще до недавнього часу село ділилося на дві частини: старіша — Волощина, пізніша — Рощина. Мешканці села розробляли ліси під землеробство, розводили худобу. Пізніше село було закріпачене і належало магнату Старожинському, учаснику польського заколоту 1863 р., що емігрував до Парижу.

Чорноземні ґрунти, сприятливі кліматичні умови давали можливість вирощувати селянам жито, пшеницю, кукурудзу, овес, картоплю, насаджувати сади. Промислових підприємств не було. Як і не було ніяких культурно-освітніх закладів, зате була корчма.

Першим проблиском освіти стала церковно-приходська школа, відкрита в 70-х роках XIX ст. В 1883 р. в селі було відкрито міністерську (земську) школу в спеціально побудованому приміщені з однією класною кімнатою та квартирою вчителя. В 1905 р. на кошти селян було побудовано нову школу. Ці дві школи існували в селі до 1917 р. Пізніше було відкрито початкову 4-річну школу.

До села Студена відносяться ряд поселень, що знаходяться на деякому віддалені. В період Столипінської реакції виникли поселення Палійове, Чабанове, Доярня (пізніше — П'ятихатка). Загалом ці поселення мають назву Довжок, бо їх протяжність складає біля трьох кілометрів.

Одаї (пізніше — Затишне) і Червона Поляна засновані в період кріпацтва. В період після Жовтневої революції в селі Студена відбуваються значні зміни. Восени 1919 р. було створено ревком на чолі з Караушем Панасом Дмитровичем, діяв комітет незаможників, очолюваний Драгомарецьким Мироном Никифоровичем та Кічмаренком Дементієм Михайловичем.

В 1921 р. запрацювала хата – читальня, драматичний і хоровий гуртки.

В 1927 р. було створено три СОЗи по 12-15 господарств.

В 1929 р. організовано сільськогосподарську артіль з 63 господарств. По суті це був перший колгосп, який назвали «Прогрес».

В 1934 р. в селі організовано 8 колгоспів: «Прогрес», імені Енгельса, імені Чапаєва, імені VII з'їзду Рад, імені Кірова, «Перемога» (Довжок), «Комсомолець України» (Одаї), «Червона поляна».

В 1930 р. в Студеній відкрили семирічну школу, на Довжку та Червоній Поляні — початкові.

Також з 1930 р. розпочато будівництво вузькоколійки «Попелюхи-Кам'янка-Дністровська». Напередодні Німецько-радянської війни в 1940 р. в школі навчалось 705 учнів та працювало 30 учителів; побудовано клуб, відкрито бібліотеку, пологовий будинок, медпункт, організовано духовий оркестр під керівництвом капельмейстера Свідзінського Максима. Сельчани досягли великих успіхів у всіх сферах сільськогосподарського виробництва, про що досі свідчать письмові та фото документи.

У серпні 2015 року село стало центром новоствореної Студенянської сільської громади.

ВИДАТНІ ЛЮДИ

У селі народилися український композитор, диригент Домінчен Климентій Якович та українська письменниця, перекладачка болгарської літератури Марія Вакалюк–Дорошенко.

У мальовничому селі Затишне, що відноситься до Студенянської сільської ради, працював відомий поет Анатолій Колісник, людина стальної сили волі. Через необачність отримав важку травму, яка призвела до паралічу обох рук. Його єдиною розрадою і порятунком стало Слово. Анатолій навчився тримати олівець зубами. І виводив літеру за літерою, рядок за рядком. Односельчанам навіть невтямки, як йому вдавалося списати не один зошит.

ІНФРАСТРУКТУРА

На території села працює понад 20 продуктових магазинів, 4 магазини одягу та взуття, 3 магазини будівельних матеріалів, 1 автомагазин, 1 магазин чаю. В центрі села знаходиться торговий центр, який включає в себе: бенкетний зал, диско-бар, магазин будівельних матеріалів, магазин одягу та взуття, магазин м'яких іграшок, подарунків та побутової хімії, продуктовий магазин та ветеринарну аптеку. На вулиці Л. Українки,9 знаходиться кафе-бар «Затишок», який включає в себе бенкетний зал, кафе-бар та продуктовий магазин.

В центі села знаходиться аптека та перукарня.

Щосереди проходить ринкова торгівля.

СПОРТ

Село Студена завжди бере активну участь у спортивному житті району і області. Студеняни — багаторазові переможці різноманітних районних і обласних змагань із великого, малого та міні футболу, баскетболу, волейболу, легкої атлетики, настільного тенісу, шашок, шахмат, армреслінгу.

На території села постійно проходять районні змагання з різних видів спорту.

Починаючи з 2011 року, на центральному стадіоні села проходять обласні змагання з малого футболу (8 гравців) серед сільських рад Вінницької області, в яких команда села Студена неодноразово займала призові місця.

Щорічно 9 травня в урочищі «Іванова одая» відбувається маївка присвячена Дню Перемоги, на якій проводяться змагання з волейболу, перетягування канату, підіймання гирі, переможці яких отримують заохочувальні призи.

Кожного року 8 січня в Будинку Культури проводиться Чемпіонат села з більярду.

Село Гонорівка є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Піщанського району Вінницької області.

Територія села Гонорівка, як адміністративно-територіальної одиниці та її межі, визначаються державним актом, виданим Піщанською  райдержадміністрацією та складається з сіл  Гонорівка,Брохвичі та селища Козацьке.

Село Гонорівка засновано в 1747 році. Назва села  пішла від прізвища першого поселенця села чумака Гонора .

Загальна площа території села становить 5197 га. Проживає  на території сільської ради 811  жителів,-  (в Гонорівці  – 627, в Брохвичах- 156, Козацькому -28)

Розпорядження землею в межах села  здійснює сільська  рада при отриманні прав власників та інших законних користувачів земельними ділянками.

Рішення про відведення земель до різних категорій: забудова сільськогосподарського призначення, рекреаційної тощо - приймається сільською радою.

Утворення та оголошення в межах адміністративних кордонів села території і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється у відповідності з законом за рішенням сільської ради.

Органи місцевого самоврядування можуть об'єднуватись з органами місцевого самоврядування інших сіл, міст України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Органи місцевого самоврядування села на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування сіл,селищ, міст, зарубіжних країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.

Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування

Пам'ятною датою селища є 9 жовтня день заснування села Гонорівка.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь